- бездіяльний
- —————————————————————————————бездія́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бездіяльний — а, е. Який не діє; не зайнятий роботою … Український тлумачний словник
бездільний — 1 прикметник бездіяльний бездільний 2 прикметник бездольний … Орфографічний словник української мови
бездільний — I а, е. 1) Який не хоче або не має потреби працювати. 2) Не зайнятий роботою; бездіяльний, пасивний. II див. бездольний … Український тлумачний словник
бездіяльність — ності, ж. Стан за знач. бездіяльний … Український тлумачний словник
бездіяльно — Присл. до бездіяльний … Український тлумачний словник
недіяльний — а, е. Який не виявляє активності, діяльності; бездіяльний … Український тлумачний словник
лінивий — I 1) (сповнений лінощів, бездіяльности про людину), ледачий, бездіяльний, бездільний 2) (який відбувається мляво, повільно про процес), ледачий, млявий, повільний II ▶ див. ледар, ледачий I … Словник синонімів української мови
інертний — (позбавлений активности й ініціятиви), недіяльний, малорухливий, бездіяльний, пасивний, флегматичний … Словник синонімів української мови
пасивний — (байдужий до навколишньої дійсности), неактивний; бездіяльний, недіяльний (який не прагне до діяльности); інертний, безініціа[я]тивний (який не виявляє ініціятиви); неенергійний, сонний (позбавлений енергії) … Словник синонімів української мови
безчинний — а, е, заст. Який нічого не робить; бездіяльний … Український тлумачний словник